Купити квитки
ФАНШОП
UK 
EN 
(26.01.1909, Станиславів – ???)
Пластун гуртка «Беркут» 11 куреня ім. І. Мазепи.
Проживав з сім’єю по вул. Каспрівка, 40 (нині вул. Миру). Навчався у Станиславівській українській гімназії, яку закінчив у 1928 р. Далі був студентом прав. З 1933 по 1935 роки проживав у Коломиї.
Футболіст та капітан українських футбольних команд «Пролом» та «Сокіл», в 1933 р. перейшов грати за команду «Ревера». З нею став чемпіоном Станиславівської футбольної округи. Хорист хору «Думка», що діяв в районі Княгинину-Гірка. Член ловецького (мисливського) товариства «Ватра». Урядовець. В 1940 р. Працював старшим бухгалтером Станіславського паравозоремонтного заводу. Був одружений на Марії Федорівній (≈1911 р.н.). Станом на 1940 р. Подружжя проживало по вул. Котовського №7, р. 2 (нині вул. Реміснича).
В часі нацистської окупації у тодішній українській пресі таке прізвище зустрічається у якості футбольного арбітра. Подальша доля не відома.
Команда Revera: Revera 1908
Демʼянчук Роман
Позиція: Правий вінгер
Період гри: 1930-ті
Клуб: Revera Станиславів
Характер: Сміливий, наполегливий, стрімкий
❤️🔥 “Сталий гін на ворота, солідний стріл з правої і повна впевненість у собі” — саме так згадували Ромка.
І недарма казали: мав усі шанси стати нашим Цішком.
Роман Демянчук — гравець, який був вогняним крилом нашої Ревери. Його гра — це впевнені прориви флангом, постійна небезпека біля воріт суперника і удар, як із гармати. Та доля розпорядилася інакше — подальші подробиці залишились поза кадром історії.
Але для нас він назавжди залишиться одним із тих, хто стояв на варті справжньої гри ще до того, як це стало гаслом.
Біографія:
(6.07.1911, м. Берлін, Німеччина – ??.09.1971, Магадан, Росія)
Пластове псевдо «Фірцик». З 1927 р. пластун гуртка «Олень» 11 куреня ім. І. Мазепи. Згодом пластун розвідник гуртка «Яструб» 16 куреня ім. Короля Данила (звільнений 7.06.1930).
Закінчив Станиславівську гімназію в 1930 р. Виїхав до Любліну де навчався в торгівельному інституті. Футболіст команд «Пролом» та «Ревера». Одружений на Стефанії Курієць (1912 р.н.). Подружжя мало доньку Ірину (1941 р.н.). Освіта вища.
Проживав у м. Івано-Франківськ, бухгалтер маслозаводу. Заарештований 10.03.1945. Звинувачення: член ОУН, зв’язковий ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 14.07.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
Після ув’язнення лише раз приїздив до Івано-Франківська, потім змушений був повернувся до Росії, бо на Батьківщині його не прописували. Помер в Магадані, де і похований. Реабілітований 03.09.1994.